Найдавніші часи на території Козельця. Перші поселення на території Козелецького району

Заселення первісною людиною території сучасної Козелеччини почалося в VІІІ тисячолітті до нашої ери. Топографія неолітичних пам’яток досить одноманітна. Поселення розміщувались у заплавах р. Остер. Їх площа сягала 2 га. В даний час на території Козелеччини відомі 14 поселень доби неоліту.

Перше з них було відкрите на початку 20-х років ХХ століття експедицією ВУАН в заплаві р. Остер поблизу с. Кривицьке.

Наступні три поселення були відкриті в 1924 році. Спочатку перший директор Остерського краєзнавчого музею, уродженець селища Козелець А.Г. Розанов (репресований в 30-ті роки) відкрив поселення на південній околиці с. Короп׳є, а потім український археолог Г.М. Морачевський відкрив стоянки на території с. Моровськ та у заплаві Десни поблизу с. Пархимів.

Значний вклад у виявлення поселень первісної людини на території Козелеччини внесла В. Козловська, яка протягом 1926 – 1928 років виявила 5 таких місць. Вони знаходились на території поблизу сіл Виповзів, Карпилівка, Данівка, Підлісне, Набільське.

Наступні поселення відкриті вже після Другої світової війни. Так, 1949 року            Т.С. Пассек відкрила поселення доби неоліту на території м. Остер, а Д.Я. Телєгін та В.А. Круц у 1965 році відкрили найбільшу на Козелеччині стоянку цього періоду «Ворошників Ріг» (площею 100 на 2000 метрів) у заплаві р. Дніпро поблизу с. Сорокошичі.

Останні три поселення доби неоліту були відкриті в 1973 році П. М. Третьяковим. Це – «Жуківщина» (площею 450 кв. м.), «Любечанинів - 3», «Любечанинів - 2» поблизу однойменних сіл.

Археологічні пам'ятки часів Київської Русі

В кінці І тис.  - епоха виходу на світову арену слов'янських союзів племен, активного освоєння ними нових територій. В Подесенні цього періоду давньоруський літопис "Повість минулих літ" розміщує сіверян. Археологічні слов'янські пам'ятки кінця І тис. на території Козелеччини представлені старожитностями роменської культури, які є археологічним еквівалентом союзу сіверян. Вони представлені великою кількістю городищ та відкритих селищ, розміщених на мисах. Датують дану культуру VІІ – Х століття.

В 30-40 роки VIII ст. розпочинається активна експансія Хаза­рського каганату на слов'янські землі. В зв'язку з цим виник­ли передумови для прискорення процесу консолідації слов'янських племен. Саме така племінна спілка, чи як говориться в літописах "княжіння", виникла у сіверян у другій половині першого тисячоліття. Зовнішня небезпека стала головною причиною і зміни відкритих поселень на укріплені.

Козелець в ХІХ столітті

В 1802 році Козелець перейшов до Чернігівської губернії з усім повітом, який складався із 15 волостей. Про Козелець першої половини ХІХ століття можемо дізнатися з «Відомостей про розташування міст і сіл Чернігівської губернії 1810 року»:

В Козельці 2 квартали. 522 будинки. Чоловіків – 1507, жінок – 1520. В місто на роботу приходило близько 2500 чоловік. В місті діють недільні торги і ярмарки. Перший в неділю Фоміну по Воскресінню Христову і триває до трьох днів; другий – в день Троїці, триває 4 дні; трейтій – в день свята Преображення Господнього і триває 1 день; Четвертий на свято Симеона Столпника, що починається 1 вересня і продовжується 4 дні; п׳ятий – на свято святої великомучениці Параскев׳ї (28 жовтня і триває 4 дні). На всі ярмарки з׳їжалися купці з Ніжина, сусідніх сіл.
В місті відбувались народні зібрання. Через місто проходив шлях від Петербурга і Москви до Києва, і від Києва до інших міст.
Таким чином, можна сказати, що Козелець знаходився на важливих торгівельних шляхах. В місті часто відбувалися торги і 6 разів на рік ярмарки, що перетворювало Козелець на важливий торгівельний центр Чернігівської губернії.

Козелець в Х – ХVІІІ століттях

Козелець належить до найстаріших міст України. Його історія сягає в глибину віків.

Поселення Козелець було засноване слов’янами, які після розкладу родового ладу перейшли до осілого життя. Селились вони по берегах мальовничої річки Десни та її притоці Остра. Ця, нині невеличка річечка, була в давні часи повноводною і судноплавною. На її берегах росли ліси з багатою трав’яною рослинністю. Жителі селища знаходили тут собі необхідні засоби до існування і захист в час небезпеки. Річка служила також як засіб зв’язку між родовими общинами, а потім між поселеннями, що виникли на її берегах, а також з містами над Дніпром і Десною. Козелець розташовувався на вигідному торгівельному шляху, по якому проходив обмін між північними і південними племенами.

В 1240 році Козелець розділив долю багатьох міст Київської Русі. Загін татар, що оволодів Черніговом і поспішав на допомогу головним силам Батия, які обложили Київ, повністю зруйнували місто. З населення уціліли ті, хто не потрапив до рук татар. Відтоді більше як 100 років про місто немає ніяких відомостей.

В середині ХІV століття Козелець заселяється і забудовується заново. Нові поселення тепер будуються не на старому городищі, яке було на лівому березі р. Остер, а на новому – між річками Остер і Карашнею, де воно розташоване і нині.

Дата заснування Козельця і питання походження назви міста

На сьогодні в літературі існує декілька дат заснування Козельця.

Перша з них наведена в книзі І.М. Шекери "По міс­цях громадянської війни на Україні" (К., 1957), де сказано, що Козелець засновано 1098 р. Ця ж дата наведена і в книзі  М.Т. Янка "Топонімічний словник-довідник Української РСР" (К., 1973) та в рукописній праці краєзнавців з Козельця  В.С. Носенка і О.А. Шама "Козелець - районний центр".

Козелець, річка Остер

Козелецький краєзнавець А. Пенський вказує, що дата 1098 р. повністю повторює дату першої згадки про м. Остер, яка наведена в Іпатіївському літописі. Він вважає, що Козелець було засновано між 1125 та 1146 роками, коли Всеволод Ольгович
правив у Чернігові (1125-1139) та Києві (1139-1146).

Як відомо з історичних джерел, м. Остер було здобуте монголо-татарами в 1237 році. Тому, виходячи з цього, А. Пенський вважає, що дата заснування Козельця - 1237 рік, він вказує, що це знаходить своє пряме підтвердження в подальшому.

Про наступну дату заснування Козельця говориться майже в усіх енциклопедичних виданнях, починаючи з початку XX ст. наведена одна і та ж дата першої згадки про Козелець. Це перша половина ХVІІ ст.. З усього видно, що укладачі цих поважних видань корис­тувалися картою французького дослідника України Гійома де Боплана, складеною в 1635 році.