Найдавніші часи на території Козельця. Перші поселення на території Козелецького району

Заселення первісною людиною території сучасної Козелеччини почалося в VІІІ тисячолітті до нашої ери. Топографія неолітичних пам’яток досить одноманітна. Поселення розміщувались у заплавах р. Остер. Їх площа сягала 2 га. В даний час на території Козелеччини відомі 14 поселень доби неоліту.

Перше з них було відкрите на початку 20-х років ХХ століття експедицією ВУАН в заплаві р. Остер поблизу с. Кривицьке.

Наступні три поселення були відкриті в 1924 році. Спочатку перший директор Остерського краєзнавчого музею, уродженець селища Козелець А.Г. Розанов (репресований в 30-ті роки) відкрив поселення на південній околиці с. Короп׳є, а потім український археолог Г.М. Морачевський відкрив стоянки на території с. Моровськ та у заплаві Десни поблизу с. Пархимів.

Значний вклад у виявлення поселень первісної людини на території Козелеччини внесла В. Козловська, яка протягом 1926 – 1928 років виявила 5 таких місць. Вони знаходились на території поблизу сіл Виповзів, Карпилівка, Данівка, Підлісне, Набільське.

Наступні поселення відкриті вже після Другої світової війни. Так, 1949 року            Т.С. Пассек відкрила поселення доби неоліту на території м. Остер, а Д.Я. Телєгін та В.А. Круц у 1965 році відкрили найбільшу на Козелеччині стоянку цього періоду «Ворошників Ріг» (площею 100 на 2000 метрів) у заплаві р. Дніпро поблизу с. Сорокошичі.

Останні три поселення доби неоліту були відкриті в 1973 році П. М. Третьяковим. Це – «Жуківщина» (площею 450 кв. м.), «Любечанинів - 3», «Любечанинів - 2» поблизу однойменних сіл.

Козелець в Х – ХVІІІ століттях

Козелець належить до найстаріших міст України. Його історія сягає в глибину віків.

Поселення Козелець було засноване слов’янами, які після розкладу родового ладу перейшли до осілого життя. Селились вони по берегах мальовничої річки Десни та її притоці Остра. Ця, нині невеличка річечка, була в давні часи повноводною і судноплавною. На її берегах росли ліси з багатою трав’яною рослинністю. Жителі селища знаходили тут собі необхідні засоби до існування і захист в час небезпеки. Річка служила також як засіб зв’язку між родовими общинами, а потім між поселеннями, що виникли на її берегах, а також з містами над Дніпром і Десною. Козелець розташовувався на вигідному торгівельному шляху, по якому проходив обмін між північними і південними племенами.

В 1240 році Козелець розділив долю багатьох міст Київської Русі. Загін татар, що оволодів Черніговом і поспішав на допомогу головним силам Батия, які обложили Київ, повністю зруйнували місто. З населення уціліли ті, хто не потрапив до рук татар. Відтоді більше як 100 років про місто немає ніяких відомостей.

В середині ХІV століття Козелець заселяється і забудовується заново. Нові поселення тепер будуються не на старому городищі, яке було на лівому березі р. Остер, а на новому – між річками Остер і Карашнею, де воно розташоване і нині.