Дата заснування Козельця і питання походження назви міста

На сьогодні в літературі існує декілька дат заснування Козельця.

Перша з них наведена в книзі І.М. Шекери "По міс­цях громадянської війни на Україні" (К., 1957), де сказано, що Козелець засновано 1098 р. Ця ж дата наведена і в книзі  М.Т. Янка "Топонімічний словник-довідник Української РСР" (К., 1973) та в рукописній праці краєзнавців з Козельця  В.С. Носенка і О.А. Шама "Козелець - районний центр".

Козелець, річка Остер

Козелецький краєзнавець А. Пенський вказує, що дата 1098 р. повністю повторює дату першої згадки про м. Остер, яка наведена в Іпатіївському літописі. Він вважає, що Козелець було засновано між 1125 та 1146 роками, коли Всеволод Ольгович
правив у Чернігові (1125-1139) та Києві (1139-1146).

Як відомо з історичних джерел, м. Остер було здобуте монголо-татарами в 1237 році. Тому, виходячи з цього, А. Пенський вважає, що дата заснування Козельця - 1237 рік, він вказує, що це знаходить своє пряме підтвердження в подальшому.

Про наступну дату заснування Козельця говориться майже в усіх енциклопедичних виданнях, починаючи з початку XX ст. наведена одна і та ж дата першої згадки про Козелець. Це перша половина ХVІІ ст.. З усього видно, що укладачі цих поважних видань корис­тувалися картою французького дослідника України Гійома де Боплана, складеною в 1635 році.

Краєзнавець А. Пенський надає перевагу 1237р. заснування міста. Він вказує, що це був час, коли люди тікали від монголо-татарської навали в ліси, подалі від доріг. У ті часи дорога з Чернігова до Києва проходила по правій стороні р. Десна через Моровійськ, Лутаву, Остер, а на місці сучасного Козельця був ліс. Це підтверджує і одна з версій про назву Козельця, яка висловлена в книзі Ю.М.Кругляка «Ім'я вашого міста» (К.,1978), де сказано: "Є версія, що назва (Козелець) виникла з давньоруського козелеськ, що означає ''козячий ліс", тобто було багато кіз у цих місцях. Відповідно, щодо дати походження Козельця в XVII ст., то скоріше за все  Г. де Боплан позначив на карті вже існуюче містечко. Щодо заснування Козельця в 20-30-ті роки ХП ст.  А. Пенський вважає, що брати Лагоди читали не про м. Козелець на Чернігівщині, а скоріш за все мова  йшла про добре відоме в «історії своєю героїчною обороною проти монголо-татар м. Козельськ (тепер Калузької області Росії), що тоді належало Чернігівському  князівству. А територія сучасного Козельця Переяславському.

Глущенко В.А. датою заснування Козельця вважає 1115 рік, період правління Володимира Мономаха, історичну вірогідність якої обґрунтовує Володимир Коваленко, завідувач кафедрою історії та ар­хеології України Чернігівського державного педагогічного універ­ситету імені Т.Г. Шевченка. Він вказує, що в 1097 році, після тривалих і кривавих усобиць, провідні князі на з'їзді в Любечі ухвалили припинити ворожнечу і відновити лад, встановлений їхнім дідом Ярославом Мудрим. Кожен князівський рід мав надалі володіти "своєю вотчиною", тобто землями, що     отримав   у   спадок   від   Ярослава   їхній   батько.

Святослав Ізяславич отримав Київ, Олег, Давид та Ярослав Святославичі — Чернігово-Сіверську землю, Володимир    Мономах   —   Переяславську.

Як наслідок, річка Остер стала кордоном між володіннями Мономашичів і Ольговичів, стосунки між якими далеко не завжди були безхмарними. Відтак по обидва боки кордону мали подбати про свою безпеку. Річка Остер на ті часи несла свої води посеред нео­зорих і непрохідних боліт, лісів, площа яких вимірю­валася тисячами гектарів. Лише кілька вузеньких прохо­дів між окремими їх масивами дозволяли дістатися з одного князівства до іншого. Водночас, саме вони ста­новили найбільшу небезпеку в разі війни. А тому саме ці проходи й намагалися закрити надійним щитом від непроханих гостей. Найефективніше це можна було зробити в тих місцях, де суходільні шляхи перетинали річку Остер. Задля цього й були засновані на зламі ХІ-ХІІ століть невеличкі міста-фортеці Біла Вежа, Бахмач і Ніжин. А ще раніше Городець Остерський, неподалік   впадіння Остра   в   Десну.

Одна з таких переправ через Остер цілком реально могла знаходитись і в районі сучасного Козельця: недаремно ж саме через нього у ХУІІІ столітті пройшла нова дорога з Чернігова на Київ. Тож не дивно, що при переправі тоді ж могла бути споруджена за князівським наказом ще одна маленька фортеця,     яка       мала     охороняти       цю     переправу. Щоправда, у літописах згадки про це немає. Але в ході археологічних розвідок 1950-1970-х років в околицях сучасного міста були знайдені уламки кераміки, численні предмети озброєння воїнів ХІ-ХІІІ ст. На території і в околицях Козельця було виявлено ранньослов'янське поселення, а також городище, поселення і курганний могильник часів Київської Русі. Отже з впевненістю можна твердити — на час монголо-татарської навали - на місці сучасного Козельця розташовувався населений пункт, який, без сумніву, своє    коріння     пустив    ще    в    часи   Київської   Русі.

                                                       Назва міста. Версії:

1.      Від  давньоруського слова "козєлєск", що означає "козячий ліс".

2.      Від першопоселенця Козла.

3.      Від промислово-господарських назв: козелець — один з пристроїв у тогочасних млинах, а також у ткацьких верстатах.

4.      Ім’я граду дав рід лугових трав, об'єднаних   одною   назвою   —   козелець.

Кожна з версій має право на існування. Але, як свідчить досвід, довести топонімічне походження багатьох     населених пунктів     України     практично неможливо. Найбільш ймовірною є версія козелецьких краєзнавців В. Носенка та О. Шама (і якої дотримується В.  Глущенко) щодо походження назви міста від лугових квітів козельців, яку зафіксовано в їх статті "Козелець" в багатотомній "Історії міст і сіл УРСР. Чернігівська область",   виданій   1972   року.

Тому, узагальнюючи все вищесказане, можна з упевненістю сказати, що питання про час виникнення міста і питання про походження його назви і на далі потребує детального дослідження.