Археологічні пам'ятки часів Київської Русі

В кінці І тис.  - епоха виходу на світову арену слов'янських союзів племен, активного освоєння ними нових територій. В Подесенні цього періоду давньоруський літопис "Повість минулих літ" розміщує сіверян. Археологічні слов'янські пам'ятки кінця І тис. на території Козелеччини представлені старожитностями роменської культури, які є археологічним еквівалентом союзу сіверян. Вони представлені великою кількістю городищ та відкритих селищ, розміщених на мисах. Датують дану культуру VІІ – Х століття.

В 30-40 роки VIII ст. розпочинається активна експансія Хаза­рського каганату на слов'янські землі. В зв'язку з цим виник­ли передумови для прискорення процесу консолідації слов'янських племен. Саме така племінна спілка, чи як говориться в літописах "княжіння", виникла у сіверян у другій половині першого тисячоліття. Зовнішня небезпека стала головною причиною і зміни відкритих поселень на укріплені.

Укріплені поселення відігравали, мабуть, роль загально-родової фортеці де під час воєнної небезпеки хоронилося населення навколишніх селищ. Можливо, що тут же знаходи­лися і деякі органи влади. Всього в Козелецькому районі виявлено та досліджено 24  пам'ятки.

Першими з них були досліджені кургани на території (ур.Вовковня) та поблизу (ур. Кам'яний Ріг) села Моровськ ро­сійським археологом В.Л. Беренштамом ще 1889 року. Вони мали висоту відповідно 4 і 3,5 м та діаметр -16 і 24 м..

Найбільшим (площею 14 га) з поселень цього часу є від­крите 1929 р. А.Г. Розановим городище 'Ісаєва Гора". Воно було розташоване за північною околицею с. Кошани на мисі лівобережної тераси р.Остер, в урочищі Ісаєва.

Наступного року О.О. Попко відкрив та дослідив посе­лення Київської доби на території сучасного Козельця ("Козелець-2").

Найменшою з пам'яток цього часу є відкрите 1987 року А.О.Мултаненом за 3 км на схід від с. Красилівка на острові, утвореному руслом р. Рудка поселення "Острів". Воно мало площу лише 0,2 га. А найменшим із курганів є відкритий в  1988 р. тим же А.О.Мултаненом "Курганний могильник" за 0,5 км на південний схід від с. Десна, у лісі на виступі правобережної тераси р. Десни.

Найбільш відомими в українській історії цього часу були
городища на території м. Остер, сіл Лутава, Моровськ, Старий
Глибів.

 Крім названих, поселення та кургани часів Київської Русі існували також на території та поблизу сучасних сіл Виповзів, Вовчок, Данівка, Жеребецьке, Карпилівка, Лебедівка, Максим, Надинівка, Петровське, Чемер та Шами.