В кінці
І тис. - епоха виходу на світову арену слов'янських
союзів племен, активного освоєння ними нових територій. В Подесенні цього
періоду давньоруський літопис "Повість минулих літ" розміщує
сіверян. Археологічні слов'янські пам'ятки кінця І тис. на території
Козелеччини представлені
старожитностями роменської культури, які є археологічним
еквівалентом союзу сіверян. Вони представлені великою кількістю городищ та
відкритих селищ, розміщених на мисах. Датують дану культуру VІІ – Х
століття.
В 30-40
роки VIII ст. розпочинається активна експансія Хазарського каганату
на слов'янські землі. В зв'язку з цим виникли передумови для прискорення процесу
консолідації слов'янських племен. Саме така племінна спілка, чи як говориться в
літописах "княжіння", виникла у сіверян у другій половині першого
тисячоліття. Зовнішня небезпека стала головною причиною і зміни відкритих
поселень на укріплені.
